Nastavenie súborov cookie

Keď navštívite ktorúkoľvek internetovú stránku, táto stránka môže uložiť alebo obnoviť informácie o vašom prehliadači, najmä v podobe súborov cookie. Tieto informácie sa môžu týkať vás, vašich preferencií, vášho zariadenia alebo sa môžu použiť na to, aby stránka fungovala tak, ako očakávate. Tieto informácie vás zvyčajne neidentifikujú priamo, vďaka nim však môžete získať viac prispôsobený internetový obsah. V týchto nastaveniach si môžete vybrať, že niektoré typy súborov cookie nepovolíte. Po kliknutí na nadpisy jednotlivých kategórií sa dozviete viac a zmeníte svoje predvolené nastavenia. Mali by ste však vedieť, že blokovanie niektorých súborov cookie môže ovplyvniť vašu skúsenosť so stránkou a služby, ktoré vám môžeme ponúknuť. Viac informácií

Spravovať nastavenie súborov cookie

Nevyhnutne potrebné súbory cookie

Vždy aktívne

Tieto súbory cookie sú potrebné na zabezpečenie funkčnosti internetovej stránky a nemožno ich v našich systémoch vypnúť. Zvyčajne sa nastavujú len ako reakcia na vami vykonané činnosti, ktoré predstavujú žiadosť súvisiacu so službami, ako je napríklad nastavenie preferencií ochrany osobných údajov, prihlasovanie alebo vypĺňanie formulárov. Svoj prehliadač môžete nastaviť tak, aby blokoval alebo vás upozorňoval na takéto súbory cookie, v takom prípade však nemusia niektoré časti stránky fungovať.

Súbory cookie súvisiace s výkonom

Tieto súbory cookie nám umožňujú určiť počet návštev a zdroje návštevnosti, aby sme mohli merať a vylepšovať výkon našej stránky. Pomáhajú nám zistiť, ktoré stránky sú najviac a najmenej populárne, a vidieť, koľko návštevníkov sa na stránke pohybuje. Všetky informácie, ktoré tieto súbory cookie zbierajú, sú súhrnné, a teda anonymné. Ak tieto súbory cookie nepovolíte, nebudeme vedieť, kedy ste našu stránku navštívili.

XXIII. vedecká konferencia s medzinárodnou účasťou Karazinské čítania: Osobnosť. Jazyk. Komunikácia

XXIII. vedecká konferencia s medzinárodnou účasťou Karazinské čítania: Osobnosť. Jazyk. Komunikácia («Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація»),

Konferencie, ktorá sa uskutočnila 2. februára 2024 na Charkovskej národnej univerzite V.N. Karazina, sa zúčastnili aj naši kolegovia Oleksandr Kalnychenko a Nataliia Kalnychenko. Vystúpili s prednáškou venovanou prekladateľskej tvorbe O. Finkeľa O jednom autotransláte Oleksandra Finkeľa (Про один автопереклад Олександра Фінкеля).

 

Abstrakt príspevku:

Кальниченко О.А., Кальниченко Н.М. (2024) Про один авто-переклад Олександра Фінкеля. Тези доповідей ХXІІІ наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». Харків: ХНУ імені В.Н Каразіна. С.40-42.

     Останнім часом широко досліджується те, як впливають на автопереклад зміни у владі, соціальному контексті та політичному кліматі. Дослідження перекладу та влади переважно стосуються автоперекладу у галузі художньої літератури, проте зміни владних відносин впливають і на автопереклади інших типів текстів, у тому числі й наукових праць. Наша розвідка є дослідженням 41 окремого випадку перекладу автором власної наукової статті, написаної на теми автоперекладу українською мовою.
     Олександр Мойсейович Фінкель (1899-1968) належав до покоління тих українських науковців 1920-30-х років, які відіграли ключову роль у формуванні концептуальних засад радянського перекладознавства, але чиї праці зазнали подвійного стирання, адже у СРСР посилення російського шовінізму в науковому середовищі після середини 1930-х років зробило політично некоректним згадувати праці, написані не російською мовою, а за межами Радянського Союзу протистояння часів холодної війни призвели до недостатнього представлення, а то й повної відсутності згадки радянських праць у відповідних західних енциклопедіях та довідниках.
   Фінкель був чи не першим науковцем, який звернувся до теми автоперекладу. Ще в серпні 1928 року 29-річний науковий співробітник Харківського університету Олександр Фінкель написав українською мовою статтю «Г.Ф. Квітка як перекладач власних творів» (13 438 слів), що вийшла друком наступного року в науковому збірнику, присвяченому 150-річчю від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка (1778-1843) [1; 2, c. 107-132]. Тридцять три роки потому Фінкель опублікував російською мовою статтю «Об автопереводе» (7 184 слова) у збірнику «Теория и критика перевода» за редакцією Бориса Ларіна, виданому в Ленінграді 1962 року [2 c. 299 – 325], на яку посилався Антон Попович і яка нещодавно вийшла в англійському перекладі в Translation and Interpreting Studies [3], що її багато хто вважає першою дискусією про автопереклад. Для практичного вивчення автоперекладу Фінкель проаналізував повісті та оповідання харківського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка (1778-1843), який був одним із перших, хто почав утверджувати українську мову як літературну саме в той час, коли все українське було або об'єктом насмішок, або, в кращому випадку, предметом поблажливої етнографічної моди.
     Порівнюючи українську статтю 1929 року та російську статтю 1962 року, можна побачити, що обидва тексти описують одне й те саме дослідження авторських перекладів Квітки-Основ'яненка, використовують ті ж самі численні приклади, листи та майже ту саму аргументацію. До того ж певна кількість абзаців перекладена дослівно. Тим часом у вдвічі більшій за обсягом версії 1929 року подано більше подробиць про особисті та соціальні мотиви перекладу Квіткою власних творів, а також приділено більше уваги теоретичним питанням. У своїй російськомовній статті 1962 року Фінкель явно уникає обговорення будь-яких соціально провокативних питань, таких як етнічна двомовність, проблеми стилістичних відмінностей між російською та українською мовами, соціально відмінні читацькі аудиторії (український та російський читачі на початку 1800-х років належали до різних соціальних верств) (частини IX і X версії 1929 року), а також питань цензури (частина IX версії 1929 року). Тому відоміша і широко цитована стаття 1962 року, хоча і має чіткіше окреслену структуру, позбавлена спостережень молодого Фінкеля щодо владних відносин.

Література
1. Фінкель О. М. Г.Ф. Квітка-Основ'яненко – перекладач власних творів. Квітка-Основ'яненко: зб. на 150-річчя народження. Харків, 1929. С. 107–132.
2. Олександр Фінкель – забутий теоретик українського перекладознавства, Л. М. Черноватий, В. І. Карабан, В. О. Подміногін, О. А. Кальниченко, В. Д. Радчук. Вінниця : Нова Книга, 2007. 440 с.
3. Finkel, Alexander M. On autotranslation: based on material relating to Hryhorii Kvitka-Osnovianenko’s authorial translations. Translation and Interpreting Studies. 2021. Vol.16 (1) : 156 - 183.

Katedry

Katedra slovanských jazykov

Veda a výskum

Vedecké aktivity členov katedry